Лялька

 Ганчірка присипана коксом,

У ляльковім театрі абсурду,

У скрині, з потертим носом,

Бєніна лялька Вуду.

Він в неї голки втикає,

Він руку їй в дупу пхає.

І вона розтуляє рота.

Так ніби вона розмовляє.

А потім щось в скриню летіло,

А щось діставало презенти,

Якім треба бути дебілом,

Щоб вибрать оце в Президенти.

В ляльковий театр у Бєні,

Грають одні Карабаси.

Вони всі багаті і чемні.

А в душі - одні підараси...

І летить потім лялька в скриню,

На змішаний кокс з нафталіном,

І страждання її сміховинні,

І лягають тінями на стіну.